Я сім’ям був, коли упав
У срібло трав.
Пророцтв ні в кого не шукав —
Ніхто й не знав.
Цього тоді не знав ніхто,
Бо ввись я ріс,
І не таїв відразу й зло
Ще жоден гість.
Під сонцем деревом собі
Я віти гнав,
Ще про ганьбу мою тоді
Ніхто не знав.
Пишався я, радів без меж —
Шумів, співав, —
Що з насінинки древом вже
Могутнім став.
Я став уже міцним, дарма,
Що юним був,
Як раптом підійшла юрма —
Сердитий гул.
І розрубали мене враз
Ті крикуни,
Під гнівні вигуки образ,
Мов дикуни.
Я зерням досить гордим був
І древом став,
Кому потрібно, не збагну,
Щоб я упав?
Чи я ж ганьби й гріха хотів,
Для цього жив? —
Своїм я тілом з трьох хрестів
Голгофу вкрив...
Комментарий автора: Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Материнское горе - Людмила Солма *) Примечание:
"Стихи со старой антресоли" и беда здесь чужая -
а боль человеческого сопереживания не отпускает:
потому как ничего нет более тяжкого и страшного на свете -
участи материнского горя - хоронить своих детей...
Поэзия : Стихи-молитвы: Вопль души - Лариса Попова Когда кричит моя христианская душа?
тогда, когда реагирую душою и телом, а не силою Духа Господня Пребывающего во мне. Ведь словом победы запечатлен дух наш: Тот, Кто в вас, больше того, кто в мире.
Где правда и ложь рядом? на древе познания добра и зла - в душе перемешаны правда и ложь.
Кто разделит их? только жизнь духом и по Духу.
Задача Евы: есть или не есть? душою решена быть не может.
Отче Небесный! яви нам свет лица Твоего, ибо Ты благ и вовек милость Твоя. Аминь.
