Не зрозумів і брат величину утрат, -
Молись, і Бог печаль твою розвіє.
Почує крик душі Він у нічній тиші.
Повір, Бог як ніхто тебе жаліє.
Здоров'я підвело, хоч все так гладко йшло, -
До Бога йди, Він лікувати вміє.
Потішить серце й дух насправді Святий Дух.
В покірних, довіряючих Він діє.
О, друже, ти не сам! Забув? - Ти Божий храм.
Нехай любов Христа тебе зігріє.
Є друзі у Христа. О звеселись, душа, -
Бог рятувати з бід Своїх уміє.
Чи ранок, чи обід, чи вечір і захід, -
Бог жде! Хай серце все Йому відкриє.
Господь без зайвих фраз потішить душу враз!
Хвала Тобі, хвала Тобі, Месіє!
"Цей убогий взивав, - і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив". (Псалом 33:7)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Заброшенная дверь - Марта Дитятева есть такая картина,она извесная, жаль сегодня не нашла её в инете.Я смотрела на неё когда то, и думала:" Интересно к кому это пришел Иисус, а Его не пускают, Он стучит и ждёт?",И вообще там нарисованы были такие заросли из репейника,странно , что к такому человеку пришел Сам Иисус.А когда я первый раз попала на собрание, то услышала проповедь про \\\"Се стою и стучу\\\",и как же я удивилась,что это дверь к сердцу каждого.В тот вечер я открыла Ему своё сердце и никога об этом не жалела.
